Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року Справа № 922/4350/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енерготехніка"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015

у справі №922/4350/14 Господарського суду Харківської області

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енерготехніка"

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енерготехніка" про внесення змін до укладеного сторонами договору оренди землі від 08.06.2000 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.10.2014 (суддя Лавренюк Т.А.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 (судді: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатрян В.С.), позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. 08.06.2000р. в реєстрі за №4405, зареєстрованого 14.06.2000 за №126/00 у виконавчому комітеті Харківської міської ради, та доповнено договір оренди земельної ділянки пунктом 1.3 наступного змісту:

"1.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №246 від 08.11.2013р. становить 584 862,00грн. (п'ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят дві гривні)".

Внесено зміни до п. 2.1 договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. 08.06.2000р. в реєстрі за №4405, зареєстрованого 14.06.2000 за №126/00 у виконавчому комітеті Харківської міської ради, та викладено його в наступній редакції:

"2.1 Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №1045/14 від 02.12.2013 р. на рік становить 6,4% від її нормативної грошової оцінки і складає 37 431,17 грн. (тридцять сім тисяч чотириста тридцять одна гривень 17 копійок), або в місяць - 3 119,26 грн. (три тисячі сто дев'ятнадцять гривень 26 копійок)". В решті позову відмовлено. Відповідно розподілений судовий збір.

Судові рішення мотивовані тим, що міськрадою затверджена нова грошова оцінка земель комунальної власності, що є підставою для внесення вищезазначених змін до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки. Можливість внесення відповідних змін передбачена і умовами укладеного сторонами договору оренди землі. В частині відмови у позові судові рішення мотивовані тим, що позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність внесення решти запропонованих змін до договору.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 42, 43, 32 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська міськрада просить оскаржені рішення та постанову залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну .

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

На підставі рішення ІІ сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання від 21.05.1998 №54/04 "Про передачу виконавчому комітету повноважень по передачі, наданню і вилученню земельних ділянок" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" між Харківською міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енерготехніка" (відповідач) 08.06.2000 укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. 08.06.2000 в реєстрі за №4405, зареєстрованого 14.06.2000 за №126/00 у виконавчому комітеті Харківської міської ради.

Відповідно до умов п.1.1 договору позивач передав відповідачу (орендарю) в оренду в тимчасове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 24, загальною площею 0,0245 га.

Згідно з пунктом 1.2 договору земельна ділянка надається відповідачу строком до 14.06.2020 для експлуатації і обслуговування адміністративного приміщення та торгового центру.

Відповідно до п. 2.1 договору плата за землю вноситься відповідачем щомісячно у вигляді орендної плати в розмірі 118,21грн. не пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Пунктом 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енерготехніка" з відповідною пропозицією, надавши останньому проект додаткової угоди. Відповідач запропоновані позивачем зміни до договору не погодив.

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Оскільки у договорі оренди землі сторони визначили випадки для зміни розміру орендної плати ( в тому числі зміни земельного податку), при цьому рішенням міськради було затверджено нову нормативну оцінку землі, то з урахуванням норм наведеного законодавства господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для внесення змін до спірного договору у визначеній судом апеляційної інстанції частині. Щодо решти запропонованих позивачем змін до спірного договору судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. А відтак, підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "Енерготехніка" залишити без задоволення , а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 у справі №922/4350/14 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Мачульський Г.М. Шаргало В.І.